Прикладна психологія
Прикладна психологія - (англ. applied psychology) - галузь професійної діяльності, метою якої є розробка і упровадження у психологічну практику технологій і методів практичної роботи шляхом інтеграції (синтезу) знань, методів і законів наукової, позанаукової і ужиткової психології з досвідом і методами психологічного практикування. Прикладна психологія має специфічну мету, методологію, принципи і категорійно-поняттєвий апарат, що відрізняються від інших типів психологічного знання і психологічної практики.
Прикладна психологія (П. п.) є специфічною галуззю професійної діяльності. Цим вона відрізняється від ужиткової і, частково, від позанаукової. Психол. практика, у свою чергу, передбачає застосування психол. технологій, технік і методів для корекції активності та розвитку людей у контексті їхніх життєвих обставин та життєвого шляху, котрі інтерпретуються як неповторні обставини та неповторна суб’єктність, індивідуальність. Практичний психолог здійснює свої професійні функції за допомогою специфічних прийомів, методів і технологій, які побудовані на знанні законів людської поведінки й розвитку та збагачені його професійним досвідом.
П. п. виконує три специфічні функції в системі психол. знання і практики: синтез різних методологічних і теоретичних поглядів на предмет (психіку) та закономірності його розвитку; аналіз і узагальнення досвіду психол. практикування, його методів, методик, прийомів; розробку методів, методик і технологій психол. практикування та формулювання проблем і завдань окремих наукових досліджень. Ці специфічні функції не можуть бути редуковані ані до дослідницьких, світоглядних, ані до практичних.
Перша з названих тут функцій – це синтез (у розумінні Л. С. Виготського) наукового, позанаукового і побутового рівнів пізнання психічного життя людини, який здійснюється для конструювання і проектування методів розвитку і формування особистості, надання їй психологічної допомоги у складних життєвих обставинах. Ця функція П. п. може бути названа науково-методичною.
З іншої сторони, П. п. – це узагальнення і синтез практичного досвіду застосування прийомів, технологій і методів у різних видах психол. практики. У цьому випадку необхідно враховувати як індивідуальність об’єкта практикування, так і особливості його актуальної життєвої ситуації, попереднього життєвого шляху та життєвих перспектив і намірів. Ця функція П. п. може бути названа функцією аналізу, узагальнення і теоретичного осмислення досвіду психол. практикування. Третьою специфічною функцією П. п. є створення і впровадження у практику методів і технологій роботи практичного психолога які є, по суті, продуктом синтезу різних типів психол. знання і, одночасно – продуктом синтезу досвіду, який накопичується у процесі психол. практикування.
Отже, П. п. має свою специфіку, що полягає у поєднанні наукових законів і методології з практичним досвідом різного роду психол. знання і практики (ужиткова і позанаукова психол.). Таким чином, П. п. акумулює в собі різні види психол. знання і психол. практики, слугуючи своєрідним містком між знанням і практикою. Специфічною функцією П. п. в системі психологічного знання є проектування розвитку конкретної особистості в контексті її життєвих обставин шляхом розробки і застосування корекційно-розвиткових технологій.
Джерела
- Панок В. Г. Прикладна психологія. Теоретичні проблеми. Монографія. К.: Ніка-Центр, 2017. 202 с.
- Панок В. Г. Прикладна психологія. Енциклопедія освіти. / гол. ред. В. Г. Кремень 2-ге вид.,допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 794.
- Штерн Э. Прикладная психология: методы и результаты / Пер. с нем. под ред. проф. Владимирского. Госиздат Украины, 1925. 132 с.
Довідка
Прикладна психологія (англ. - applied psychology) - галузь професійної діяльності, метою якої є розробка і упровадження у психологічну практику технологій і методів практичної роботи шляхом інтеграції (синтезу) знань, методів і законів наукової, позанаукової і ужиткової психології з досвідом і методами психологічного практикування. Прикладна психологія має специфічну мету, методологію, принципи і категорійно-поняттєвий апарат, що відрізняються від інших типів психологічного знання і психологічної практики.
Автор
Оприлюднено: 24.03.2026
Останні зміни: 24.03.2026
Модератор: Євтушок І. А.
